Закон України «Про фізичну культуру і спорт»

Закон України «Про фізичну культуру і спорт»

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про внесення змін до Закону України

«Про фізичну культуру і спорт»

та інших законодавчих актів України

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Закон України «Про фізичну культуру і спорт» ( 3808-12 )

(Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 14, ст. 80; 1999 р.,

N 34, ст. 271; 2000 р., N 13, ст. 101; 2001 р., N 41, ст. 200;

2005 р., N 5, ст. 122, N 11, ст. 204; 2006 р., N 22, ст. 184;

2007 р., N 34, ст. 443) викласти в такій редакції:

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про фізичну культуру і спорт

Цей Закон визначає загальні правові, організаційні, соціальні

та економічні основи діяльності у сфері фізичної культури і спорту

та регулює суспільні відносини у створенні умов для розвитку

фізичної культури і спорту.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому

значенні:

вид спорту — різновид змагальної діяльності у спорті, що

здійснюється з дотриманням визначених правил. Види спорту

поділяються на групи: олімпійські види спорту — види спорту,

включені до програми Олімпійських ігор; неолімпійські види спорту

- види спорту, не включені до програми Олімпійських ігор; види

спорту інвалідів — види спорту, включені до програм

Паралімпійських і Дефлімпійських ігор, та види спорту, не включені

до програм Паралімпійських і Дефлімпійських ігор, у яких беруть

участь інваліди;

громадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості

- об’єднання громадян, яке створюється з метою задоволення потреб

його членів у сфері фізичної культури і спорту;

Єдиний календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних

заходів України — документ, у якому на відповідний

рік визначаються організаційні та фінансові питання щодо

забезпечення проведення відповідних заходів та який затверджується

центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і

спорту у встановленому ним порядку;

заклад фізичної культури і спорту — юридична особа, що

забезпечує розвиток фізичної культури і спорту шляхом, зокрема,

надання фізкультурно-спортивних послуг. Закладами фізичної

культури і спорту, зокрема, є: спортивні клуби, дитячо-юнацькі

спортивні школи, спеціалізовані навчальні заклади спортивного

профілю, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської

підготовки, центри студентського спорту вищих навчальних закладів,

фізкультурно-оздоровчі заклади, центри фізичного здоров’я

населення, центри фізичної культури і спорту інвалідів;

масовий спорт (спорт для всіх) — діяльність суб’єктів сфери

фізичної культури і спорту, спрямована на забезпечення рухової

активності людей під час їх дозвілля для зміцнення здоров’я;

навчально-тренувальні збори — спортивні заходи, що

здійснюються організаторами спортивних заходів для підготовки

спортсменів до участі у спортивних змаганнях;

неолімпійський спорт — напрям спорту, пов’язаний з

організацією та проведенням спортивних змагань з неолімпійських

видів спорту та підготовкою спортсменів до цих змагань;

олімпійський спорт — напрям спорту, пов’язаний з організацією

та проведенням спортивних змагань з олімпійських видів спорту та

підготовкою спортсменів до цих змагань;

організатор фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів -

юридична (юридичні) або фізична (фізичні) особа (особи), яка (які)

ініціювала (ініціювали) та проводить (проводять)

фізкультурно-оздоровчі або спортивні заходи та здійснює

(здійснюють) організаційне, фінансове та інше забезпечення

підготовки і проведення цих заходів;

спорт — діяльність суб’єктів сфери фізичної культури і

спорту, спрямована на виявлення та уніфіковане порівняння

досягнень людей у фізичній, інтелектуальній та іншій

підготовленостях шляхом проведення спортивних змагань та

відповідної підготовки до них. Спорт має такі напрями: дитячий

спорт, дитячо-юнацький спорт, резервний спорт, спорт вищих

досягнень, професійний спорт, спорт ветеранів, олімпійський спорт,

неолімпійський спорт, спорт інвалідів тощо;

спорт інвалідів — напрям спорту, пов’язаний з організацією та

проведенням спортивних змагань з видів спорту інвалідів та

підготовкою спортсменів до цих змагань;

спортивна діяльність — заходи, що здійснюються суб’єктами

сфери фізичної культури і спорту для розвитку спорту;

спортивні заходи — спортивні змагання та/або

навчально-тренувальні збори;

спортивне змагання — захід, що проводиться організатором

спортивних заходів з метою порівняння досягнень спортсменів та

визначення переможців відповідно до правил спортивних змагань з

видів спорту та затвердженого організатором спортивних заходів

положення (регламенту) про ці змагання, що відповідає визначеним

центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і

спорту вимогам;

спортивна споруда — нерухоме майно, призначене для занять

фізичною культурою і спортом;

спортсмен — фізична особа, яка систематично займається певним

видом (видами) спорту та бере участь у спортивних змаганнях;

суб’єкти сфери фізичної культури і спорту — фізичні або

юридичні особи, які здійснюють свою діяльність з метою розвитку

фізичної культури і спорту. Суб’єктами сфери фізичної культури і

спорту є: фізичні особи, які займаються фізичною культурою і

спортом, у тому числі спортсмени; фахівці сфери фізичної культури

і спорту; заклади фізичної культури і спорту; відповідні органи

влади;

фізкультурно-оздоровча діяльність — заходи, що здійснюються

суб’єктами сфери фізичної культури і спорту для розвитку фізичної

культури;

фізкультурно-оздоровчі заходи — заходи, що здійснюються

організаторами фізкультурно-оздоровчих заходів для залучення

різних груп населення до занять фізичною культурою;

фізкультурно-спортивні послуги — організація та проведення

суб’єктами сфери фізичної культури і спорту

фізкультурно-оздоровчої діяльності та/або фізкультурно-спортивної

реабілітації інвалідів або підготовки спортсменів до змагань з

видів спорту, визнаних в Україні;

фізична культура — діяльність суб’єктів сфери фізичної

культури і спорту, спрямована на забезпечення рухової активності

людей з метою їх гармонійного, передусім фізичного, розвитку та

ведення здорового способу життя. Фізична культура має такі

напрями: фізичне виховання різних груп населення, масовий спорт,

фізкультурно-спортивна реабілітація;

фізичне виховання різних груп населення — напрям фізичної

культури, пов’язаний з процесом виховання особи, набуттям нею

відповідних знань та умінь з використання рухової активності для

всебічного розвитку, оздоровлення та забезпечення готовності до

професійної діяльності та активної участі в суспільному житті;

фізична підготовка — складова фізичного виховання різних груп

населення, яка полягає у формуванні рухових умінь та навичок

людини, розвитку її фізичних якостей і здібностей з урахуванням

особливостей професійної діяльності;

фізкультурно-спортивна реабілітація — система заходів,

розроблених із застосуванням фізичних вправ для відновлення

здоров’я особи та спрямованих на відновлення і компенсацію за

допомогою занять фізичною культурою і спортом функціональних

можливостей її організму для поліпшення фізичного і психологічного

стану.

Стаття 2. Законодавство України про фізичну культуру і спорт

Законодавство України про фізичну культуру і спорт базується

на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається з цього

Закону, відповідних міжнародних договорів України та інших

нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини у цій

сфері.

Стаття 3. Права громадян у сфері фізичної культури і спорту

Громадяни мають право займатися фізичною культурою і спортом

незалежно від ознак раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та

інших переконань, статі, етнічного та соціального походження,

майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Це право забезпечується шляхом:

вільного вибору видів спорту та фізкультурно-спортивних

послуг;

доступності та безпечності занять фізичною культурою і

спортом;

захисту прав та законних інтересів громадян;

створення закладів фізичної культури і спорту;

об’єднання громадян у громадські організації

фізкультурно-спортивної спрямованості;

здобуття спеціальної освіти та здійснення відповідної

професійної діяльності.

Стаття 4. Засади державної політики у сфері фізичної культури

і спорту

Державна політика у сфері фізичної культури і спорту

ґрунтується на засадах:

визнання фізичної культури і спорту як пріоритетного напряму

гуманітарної політики держави;

визнання фізичної культури як важливого чинника всебічного

розвитку особистості та формування здорового способу життя;

визнання спорту як важливого чинника досягнення фізичної та

духовної досконалості людини, формування патріотичних почуттів у

громадян та позитивного міжнародного іміджу держави;

забезпечення гуманістичної спрямованості та пріоритету

загальнолюдських цінностей, справедливості, взаємної поваги та

гендерної рівності;

гарантування рівних прав та можливостей громадян у сфері

фізичної культури і спорту;

забезпечення безпеки життя та здоров’я осіб, які займаються

фізичною культурою і спортом, учасників та глядачів спортивних і

фізкультурно-оздоровчих заходів;

сприяння безперервності та послідовності занять фізичною

культурою і спортом громадян різних вікових груп;

утвердження етичних та моральних цінностей фізичної культури

і спорту;

створення умов для соціального та правового захисту громадян

у сфері фізичної культури і спорту;

забезпечення підтримки громадських організацій

фізкультурно-спортивної спрямованості;

забезпечення різноманітності, високої якості та доступності

фізкультурно-спортивних послуг для громадян;

забезпечення умов для підтримки напрямів фізичної культури і

спорту;

забезпечення доступу інвалідів до спортивних споруд;

заохочення благодійної діяльності у сфері фізичної культури і

спорту;

орієнтування на сучасні міжнародні стандарти у сфері фізичної

культури і спорту, поєднання вітчизняних традицій і досягнень із

світовим досвідом у цій сфері.

Стаття 5. Державне управління у сфері фізичної культури

і спорту

Державне управління фізичною культурою і спортом здійснюється

центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і

спорту за сприяння відповідно інших органів державної влади та

органів місцевого самоврядування.

Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади у

сфері фізичної культури і спорту та інших

центральних органів виконавчої влади у сфері

фізичної культури і спорту

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту в межах своїх повноважень:

організовує та забезпечує реалізацію державної політики у

сфері фізичної культури і спорту, виконання цього Закону та інших

нормативно-правових актів;

узагальнює практику застосування законодавства у сфері

фізичної культури і спорту, подає пропозиції щодо його

вдосконалення;

сприяє розвитку видів спорту;

здійснює аналітичну діяльність у сфері фізичної культури і

спорту, визначає тенденції розвитку, узагальнює вітчизняний та

іноземний досвід, розробляє проекти програм розвитку фізичної

культури і спорту;

видає нормативно-правові акти у сфері фізичної культури і

спорту;

забезпечує реалізацію програм розвитку фізичної культури і

спорту в Україні;

забезпечує розвиток напрямів фізичної культури і спорту;

організовує та проводить чемпіонати України з видів спорту,

визнаних в Україні, інші всеукраїнські та міжнародні спортивні

заходи, забезпечує участь національних збірних команд у

міжнародних змаганнях, затверджує Єдиний календарний план

фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України;

приймає рішення про надання громадській організації

фізкультурно-спортивної спрямованості статусу національної або

відмову в його наданні;

визначає систему спортивних відзнак і нагород, нормативи

матеріально-технічного та кадрового забезпечення сфери фізичної

культури і спорту;

організовує здійснення контролю за якістю

фізкультурно-спортивних послуг;

бере участь у формуванні та реалізації інвестиційної,

антимонопольної, регуляторної політики у сфері фізичної культури і

спорту;

організовує відповідно до закону у встановленому порядку

проведення державної спортивної лотереї;

бере участь у підготовці, перепідготовці та підвищенні

кваліфікації кадрів у сфері фізичної культури і спорту та

визначенні пріоритетних напрямів наукових досліджень і проведенні

науково-дослідної роботи у цій сфері;

здійснює інформаційно-пропагандистську роботу з питань

фізичної культури і спорту, здорового способу життя;

забезпечує розвиток спортивної медицини, здійснює діяльність,

пов’язану із запобіганням використанню допінгу в спорті;

здійснює відповідно до законодавства функції з управління

об’єктами державної власності;

організовує та забезпечує будівництво і реконструкцію

спортивних споруд;

взаємодіє з громадськими організаціями

фізкультурно-спортивної спрямованості;

взаємодіє з центральними органами виконавчої влади, іншими

органами державної влади та органами місцевого самоврядування у

сфері фізичної культури і спорту;

у встановленому порядку проводить міжнародну діяльність у

сфері фізичної культури і спорту;

здійснює інші повноваження, визначені законом.

Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки

забезпечує фізичне виховання та розвиток спорту в системі освіти,

взаємодіє з відповідними громадськими організаціями

фізкультурно-спортивної спрямованості.

Центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров’я в

межах повноважень забезпечує розвиток спортивної медицини.

Центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковуються

Збройні Сили України та інші військові формування, утворені

відповідно до законів України, правоохоронні органи, рятувальні та

інші спеціальні служби, забезпечують належну фізичну підготовку

відповідних військовослужбовців та працівників, сприяють розвитку

спорту, взаємодіють з відповідними громадськими організаціями

фізкультурно-спортивної спрямованості.

Центральний орган виконавчої влади у сфері аграрної політики

сприяє розвитку фізичної культури і спорту серед сільського

населення та працівників агропромислових підприємств, взаємодіє з

відповідними громадськими організаціями фізкультурно-спортивної

спрямованості.

Центральний орган виконавчої влади у сфері праці та

соціальної політики сприяє розвитку фізичної культури і спорту в

підпорядкованих йому навчальних закладах та стаціонарних установах

соціального обслуговування, створює умови для занять фізичною

культурою і спортом, у тому числі для інвалідів, та їх

фізкультурно-спортивної реабілітації відповідно до законодавства.

Центральні органи виконавчої влади у сфері промисловості,

транспорту, зв’язку, будівництва, житлово-комунального

господарства, палива та енергетики сприяють розвитку фізичної

культури і спорту за місцем роботи та проживання громадян,

взаємодіють з відповідними громадськими організаціями

фізкультурно-спортивної спрямованості.

Стаття 7. Показники стану розвитку фізичної культури і спорту

Перелік показників стану розвитку фізичної культури і спорту

затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної

культури і спорту. Зокрема, до такого переліку включаються

показники рівня:

фізичного здоров’я різних груп населення;

залучення громадян до занять масовим спортом;

залучення інвалідів до занять фізкультурно-спортивною

реабілітацією;

залучення дітей та молоді, у тому числі дітей та молоді з

інвалідністю, до занять у дитячо-юнацьких спортивних школах;

досягнень спортсменів України на міжнародних спортивних

змаганнях, передусім Олімпійських, Паралімпійських і

Дефлімпійських іграх, Глобальних іграх спортсменів з порушенням

інтелекту, Всесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту;

забезпеченості кадрами сфери фізичної культури і спорту;

фінансового та матеріально-технічного забезпечення сфери

фізичної культури і спорту;

створення умов для доступу інвалідів до спортивних споруд.

Показники, визначені відповідно до частини першої цієї

статті, враховуються для моніторингу стану розвитку фізичної

культури і спорту та для розроблення програм розвитку фізичної

культури і спорту, інших нормативно-правових актів у сфері

фізичної культури і спорту.

Стаття 8. Ліцензування у сфері фізичної культури і спорту

Ліцензування у сфері фізичної культури і спорту здійснюється

відповідно до закону.

Розділ II. СУБ’ЄКТИ СФЕРИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

І СПОРТУ

Стаття 9. Спортивні клуби

Спортивні клуби є закладами фізичної культури і спорту, які

забезпечують розвиток визначених напрямів фізичної культури і

спорту, видів спорту, здійснюють фізкультурно-оздоровчу та/або

спортивну діяльність, надають фізкультурно-спортивні послуги.

Спортивні клуби діють на підставі статуту (положення) та

реєструються у встановленому порядку.

Засновниками спортивних клубів можуть бути фізичні та

юридичні особи.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування

сприяють діяльності спортивних клубів шляхом надання

організаційної, методичної та іншої допомоги.

Фінансування діяльності спортивних клубів здійснюється за

рахунок коштів власника (засновника), інших джерел, не заборонених

законодавством.

Стаття 10. Дитячо-юнацькі спортивні школи

Дитячо-юнацькі спортивні школи є позашкільними навчальними

закладами спортивного профілю — закладами фізичної культури і

спорту, які забезпечують розвиток здібностей вихованців в обраному

виді спорту, визнаному в Україні, створюють необхідні умови для

гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного

оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді,

самореалізації, набуття навичок здорового способу життя,

підготовки спортсменів для резервного спорту.

Дитячо-юнацькі спортивні школи створюються та діють

відповідно до положення про дитячо-юнацьку спортивну школу

( 993-2008-п ), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Засновниками дитячо-юнацьких спортивних шкіл можуть бути,

зокрема:

центральні органи виконавчої влади;

місцеві державні адміністрації;

органи місцевого самоврядування;

фізкультурно-спортивні товариства, інші громадські

організації фізкультурно-спортивної спрямованості;

підприємства, установи, організації України та їх об’єднання;

громадяни України.

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту здійснює організаційно-методичне забезпечення та

встановлює порядок надання спортивним школам вищої, першої, другої

категорій з урахуванням вимог, визначених відповідно до положення

про дитячо-юнацьку спортивну школу.

Фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл здійснюється

відповідно за рахунок коштів власника (засновника), відповідного

бюджету, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати

працездатності, інших джерел, не заборонених законодавством. Умови

оплати праці працівників дитячо-юнацьких спортивних шкіл,

заснованих органами державної влади та органами місцевого

самоврядування, розробляє та затверджує у визначеному порядку

центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури і

спорту.

Стаття 11. Спеціалізовані навчальні заклади спортивного

профілю

Спеціалізовані навчальні заклади спортивного профілю є

навчальними закладами системи загальної середньої освіти або

вищими навчальними закладами — закладами фізичної культури і

спорту, які забезпечують відбір та спортивну підготовку

найобдарованіших дітей та молоді, створюють умови для розвитку

їхніх індивідуальних здібностей з метою досягнення високих

спортивних результатів та поповнення національних збірних команд у

поєднанні із здобуттям учнями та студентами відповідної освіти.

Навчальний заклад набуває статусу спеціалізованого

навчального закладу спортивного профілю за рішенням центрального

органу виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту в

порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Засновниками спеціалізованих навчальних закладів спортивного

профілю відповідно до закону можуть бути, зокрема:

центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту;

центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки;

місцеві державні адміністрації;

органи місцевого самоврядування.

Фінансування спеціалізованих навчальних закладів спортивного

профілю здійснюється за рахунок коштів відповідного бюджету, інших

джерел, не заборонених законодавством.

Стаття 12. Школи вищої спортивної майстерності

Школи вищої спортивної майстерності — заклади фізичної

культури і спорту, які забезпечують підготовку спортсменів

резервного спорту та спорту вищих досягнень шляхом проведення

постійно діючих навчально-тренувальних зборів та участь

спортсменів у відповідних змаганнях.

Школи вищої спортивної майстерності створюються та діють

відповідно до положення про школу вищої спортивної майстерності,

затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері

фізичної культури і спорту.

Засновниками шкіл вищої спортивної майстерності можуть бути,

зокрема:

центральні органи виконавчої влади;

місцеві державні адміністрації;

органи місцевого самоврядування;

фізкультурно-спортивні товариства.

Фінансування шкіл вищої спортивної майстерності здійснюється

відповідно за рахунок коштів власника (засновника), відповідного

бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством.

Стаття 13. Центри олімпійської підготовки

Центри олімпійської підготовки-заклади фізичної культури і

спорту, які забезпечують підготовку спортсменів національних

збірних команд з олімпійських видів спорту шляхом проведення

постійно діючих навчально-тренувальних зборів на спортивних

спорудах, де створені умови для проживання, харчування

спортсменів, належного медичного та наукового забезпечення їх

підготовки, та участь спортсменів у відповідних змаганнях.

Центри олімпійської підготовки створюються та діють

відповідно до положення про центр олімпійської підготовки,

затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Засновниками центрів олімпійської підготовки можуть бути,

зокрема:

центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту;

місцеві державні адміністрації;

органи місцевого самоврядування;

спортивні федерації, фізкультурно-спортивні товариства, інші

громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості;

вищі навчальні заклади, підпорядковані центральному органу

виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.

Заклади фізичної культури і спорту набувають статусу центрів

олімпійської підготовки за рішенням центрального органу виконавчої

влади у сфері фізичної культури і спорту на підставі вимог,

визначених положенням про центр олімпійської підготовки.

Державним центрам олімпійської підготовки може бути надано

статус національних у встановленому порядку.

Фінансування центрів олімпійської підготовки здійснюється за

рахунок коштів власника (засновника), інших джерел, не заборонених

законодавством. Фінансування державних та комунальних центрів

здійснюється за рахунок коштів відповідного бюджету.

Стаття 14. Центри студентського спорту вищих навчальних

закладів

Центри студентського спорту вищих навчальних закладів -

заклади фізичної культури і спорту, які забезпечують створення

умов для поєднання навчання у вищому навчальному закладі та

підготовки студентів, зокрема, до участі у чемпіонатах Європи та

світу серед студентів з видів спорту, визнаних в Україні,

Всесвітніх універсіадах.

Центри студентського спорту вищих навчальних закладів

створюються та діють відповідно до положення про центр

студентського спорту вищих навчальних закладів, затвердженого

Кабінетом Міністрів України.

Засновниками центрів студентського спорту вищих навчальних

закладів можуть бути, зокрема:

центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані вищі

навчальні заклади;

вищі навчальні заклади.

Заклади фізичної культури і спорту набувають статусу центрів

студентського спорту вищих навчальних закладів за рішенням

центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки на

підставі вимог, визначених положенням про центр студентського

спорту вищих навчальних закладів.

Фінансування діяльності центрів студентського спорту вищих

навчальних закладів здійснюється відповідно за рахунок коштів

власника (засновника), відповідного бюджету, інших джерел, не

заборонених законодавством.

Стаття 15. Фізкультурно-оздоровчі заклади

Фізкультурно-оздоровчі заклади (центри, комплекси, клуби,

студії тощо) — заклади фізичної культури і спорту, які здійснюють

фізкультурно-оздоровчу діяльність.

Фізкультурно-оздоровчі заклади діють на підставі статуту

(положення) та реєструються у встановленому порядку.

Засновниками фізкультурно-оздоровчих закладів можуть бути

фізичні та/або юридичні особи.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування

сприяють діяльності фізкультурно-оздоровчих закладів шляхом

надання організаційної, методичної та іншої допомоги.

Фінансування діяльності фізкультурно-оздоровчих закладів може

здійснюватися за рахунок коштів власника (засновника), інших

джерел, не заборонених законодавством.

Стаття 16. Центри фізичного здоров’я населення

Центри фізичного здоров’я населення — заклади фізичної

культури і спорту, які здійснюють діяльність шляхом залучення

різних груп населення, зокрема соціально незахищених, до занять

фізичною культурою.

Центри фізичного здоров’я населення створюються та діють

відповідно до положення про центр фізичного здоров’я населення,

затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері

фізичної культури і спорту.

Засновниками центрів фізичного здоров’я населення можуть

бути, зокрема:

центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту;

місцеві державні адміністрації;

органи місцевого самоврядування.

Фінансування діяльності центрів фізичного здоров’я населення

здійснюється за рахунок коштів відповідного бюджету та інших

джерел, не заборонених законодавством.

Стаття 17. Центри фізичної культури і спорту інвалідів

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України,

створює спеціалізований державний заклад — Український центр з

фізичної культури і спорту інвалідів, який забезпечує належні

умови для реалізації державної політики у сфері фізичної культури

і спорту інвалідів, здійснює заходи з організації

фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності інвалідів, у тому

числі щодо спорту вищих досягнень, фізкультурно-спортивної

реабілітації інвалідів.

Український центр з фізичної культури і спорту інвалідів за

участю національних спортивних федерацій інвалідів або їх спілок,

які є членами Міжнародного паралімпійського комітету та

Міжнародного спортивного комітету глухих, забезпечує підготовку та

участь національних збірних команд інвалідів у Паралімпійських і

Дефлімпійських іграх, інших міжнародних змаганнях.

В Україні діють регіональні центри фізичної культури і спорту

інвалідів, які можуть створюватися органами влади Автономної

Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами

місцевого самоврядування. Регіональні центри разом з органами

влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними

адміністраціями, органами місцевого самоврядування забезпечують

розвиток фізичної культури і спорту інвалідів у регіоні та

відповідно проводять заходи з фізичної культури і спорту інвалідів

та фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів.

Центри фізичної культури і спорту інвалідів також можуть

створюватися фізичними та юридичними особами. Такі центри

утримуються за рахунок коштів засновників та інших позабюджетних

джерел, не заборонених законом.

Фінансування Українського центру з фізичної культури і спорту

інвалідів та регіональних центрів з фізичної культури і спорту

інвалідів, створених органами державної влади, органами влади

Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування,

здійснюється за рахунок коштів відповідно державного, місцевого

бюджету.

Стаття 18. Колективи фізичної культури

Колективи фізичної культури є громадськими організаціями

фізкультурно-спортивної спрямованості, які створюються та

функціонують на підприємствах, в установах, організаціях з метою

здійснення фізкультурно-оздоровчої діяльності за місцем роботи

громадян. Такі колективи можуть бути осередками

фізкультурно-спортивних товариств.

Колективи фізичної культури можуть здійснювати

фізкультурно-оздоровчу діяльність за рахунок членських внесків,

коштів власника відповідних підприємств, установ, організацій

та/або коштів профспілкової організації відповідних підприємств,

установ, організацій, отриманих від роботодавця на

фізкультурно-оздоровчу діяльність відповідно до законодавства.

Стаття 19. Фізкультурно-спортивні товариства

Фізкультурно-спортивні товариства — громадські організації

фізкультурно-спортивної спрямованості, основними завданнями яких

є:

сприяння реалізації державної політики у сфері фізичної

культури та спорту;

організація фізкультурно-оздоровчої діяльності, зокрема за

місцем роботи громадян;

забезпечення розвитку визначених напрямів спорту.

Фізкультурно-спортивні товариства діють на підставі статуту.

Фізкультурно-спортивні товариства можуть мати всеукраїнський або

місцевий статус.

Всеукраїнські фізкультурно-спортивні товариства:

діють на території України, мають місцеві осередки у

більшості областей (зокрема колективи фізичної культури і

спортивні клуби);

можуть бути засновниками закладів фізичної культури і спорту,

зокрема дитячо-юнацьких спортивних шкіл, відповідних підприємств;

власниками спортивних споруд та іншого майна;

можуть створювати штатні спортивні команди резервного спорту

у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

співпрацюють з центральним органом виконавчої влади у сфері

фізичної культури і спорту, іншими центральними органами

виконавчої влади, відповідними структурними підрозділами місцевих

державних адміністрацій та органами місцевого самоврядування,

іншими громадськими організаціями фізкультурно-спортивної

спрямованості на підставі договорів, що укладаються відповідно до

законодавства.

Центральні органи виконавчої влади можуть надавати

всеукраїнським фізкультурно-спортивним товариствам фінансову

підтримку за рахунок коштів державного бюджету відповідно до

закону.

Місцеві державні адміністрації та органи місцевого

самоврядування у встановленому порядку можуть надавати за рахунок

коштів місцевих бюджетів фінансову підтримку осередкам

всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, зокрема для

проведення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів, їх

діяльності та для діяльності заснованих ними дитячо-юнацьких

спортивних шкіл.

Стаття 20. Спортивні федерації

Спортивні федерації (асоціації, спілки, об’єднання тощо)

(далі — спортивні федерації) — громадські організації

фізкультурно-спортивної спрямованості, основними завданнями яких

є:

забезпечення інтересів членів відповідних спортивних

федерацій у сфері спорту, в тому числі сприяння захисту їх

соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних

та інших інтересів;

сприяння розвитку відповідного виду (видів) спорту шляхом

участі у розробленні та виконанні відповідних програм;

залучення різних груп населення до фізкультурно-оздоровчої та

спортивної діяльності;

сприяння підготовці спортсменів національних збірних команд

та забезпечення їх участі в офіційних міжнародних спортивних

змаганнях;

організація та проведення фізкультурно-оздоровчих та

спортивних заходів;

участь у здійсненні кадрового забезпечення розвитку

відповідного виду (видів) спорту;

сприяння розвитку міжнародного співробітництва у сфері

фізичної культури і спорту.

Спортивною федерацією інвалідів є спортивна федерація, в яку

об’єднуються інваліди з певною вадою здоров’я задля розвитку видів

спорту інвалідів.

Спортивні федерації діють на підставі статуту.

У найменуванні спортивної федерації зазначається вид спорту,

розвитку якого вона сприяє. У найменуванні спортивної федерації

інвалідів зазначається відповідна вада здоров’я.

Спортивні федерації можуть мати всеукраїнський або місцевий

статус.

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту може надати спортивній федерації статус національної

спортивної федерації.

Статус національної спортивної федерації надається лише одній

спортивній федерації з відповідного виду спорту, яка має

всеукраїнський статус. Статус національної спортивної федерації

інвалідів надається лише одній спортивній федерації окремо для

інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату, вадами зору, слуху

та розумового і фізичного розвитку.

Спортивні федерації із статусом національної спортивної

федерації відповідно до договору з центральним органом виконавчої

влади у сфері фізичної культури і спорту:

забезпечують розвиток відповідного виду спорту;

представляють вид спорту у відповідних міжнародних спортивних

федераціях, перелік яких затверджується центральним органом

виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту з урахуванням

пропозицій Національного олімпійського комітету України,

Національного комітету спорту інвалідів України, Спортивного

комітету України, та на міжнародних спортивних змаганнях;

здійснюють у визначеному порядку організацію та проведення

офіційних міжнародних спортивних змагань на території України та

всеукраїнських спортивних змагань;

інформують центральний орган виконавчої влади у сфері

фізичної культури і спорту про проведення всіх спортивних заходів

та про рейтинг спортсменів за підсумками змагань.

Спортивні федерації із статусом національної спортивної

федерації можуть отримувати з державного бюджету фінансову

підтримку відповідно до закону на розвиток відповідного виду

спорту, організацію і проведення спортивних заходів.

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту затверджує положення про проведення відповідних

всеукраїнських спортивних змагань з урахуванням пропозицій

національних спортивних федерацій.

Надання на конкурсних засадах спортивним федераціям статусу

національної спортивної федерації та позбавлення цього статусу

здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом

Міністрів України.

Стаття 21. Громадські організації фізкультурно-спортивної

спрямованості учнів та студентів

Основними завданнями громадських організацій

фізкультурно-спортивної спрямованості учнів та студентів є:

залучення учнів та студентів у позанавчальний час до

фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності у

загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах;

організація і проведення спортивних змагань серед учнів та

студентів;

забезпечення участі учнів та студентів у відповідних

міжнародних спортивних змаганнях.

Громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості

учнів та студентів діють на підставі статутів.

Всеукраїнські громадські організації фізкультурно-спортивної

спрямованості учнів відповідно до закону можуть мати осередки в

Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,

які можуть об’єднувати осередки у загальноосвітніх та

професійно-технічних навчальних закладах.

Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки на

конкурентних засадах у встановленому Кабінетом Міністрів України

порядку визначає всеукраїнську громадську організацію

фізкультурно-спортивної спрямованості учнів, яка має право

представляти Україну у відповідних міжнародних організаціях та на

Всесвітній гімназіаді, якщо інше не передбачено вимогами

відповідних міжнародних організацій та/або міжнародними договорами

України.

Всеукраїнські громадські організації фізкультурно-спортивної

спрямованості студентів відповідно до закону можуть мати свої

осередки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та

Севастополі, які можуть об’єднувати спортивні клуби вищих

навчальних закладів.

Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки на

конкурентних засадах у встановленому Кабінетом Міністрів України

порядку визначає всеукраїнську громадську організацію

фізкультурно-спортивної спрямованості студентів, яка має право

представляти Україну у відповідних міжнародних організаціях та на

Всесвітній універсіаді, якщо інше не передбачено вимогами

відповідних міжнародних організацій та/або міжнародними договорами

України.

Всеукраїнські громадські організації фізкультурно-спортивної

спрямованості учнів та студентів спільно із всеукраїнськими

спортивними федераціями з певних видів спорту протягом навчального

року можуть проводити змагання у відповідних дитячих та

студентських лігах.

Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки,

місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування

сприяють діяльності громадських організацій

фізкультурно-спортивної спрямованості учнів та студентів у

здійсненні фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності учнів

та студентів, проведенні спортивних заходів, підготовці та участі

учнів та студентів у відповідних міжнародних спортивних змаганнях.

Стаття 22. Громадські організації фізкультурно-спортивної

спрямованості ветеранів фізичної культури і спорту

Основними завданнями громадських організацій

фізкультурно-спортивної спрямованості ветеранів фізичної культури

і спорту є:

забезпечення розвитку спорту ветеранів та сприяння

соціальному захисту ветеранів фізичної культури і спорту;

залучення ветеранів спорту до фізкультурно-оздоровчої та

спортивної діяльності;

організація і проведення спортивних змагань серед ветеранів

фізичної культури і спорту;

забезпечення участі ветеранів фізичної культури і спорту у

відповідних міжнародних спортивних змаганнях.

Громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості

ветеранів фізичної культури і спорту діють на підставі статуту.

Всеукраїнські громадські організації фізкультурно-спортивної

спрямованості ветеранів фізичної культури і спорту відповідно до

закону можуть мати свої осередки в Автономній Республіці Крим,

областях, містах Києві та Севастополі.

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту на конкурентних засадах в установленому Кабінетом

Міністрів України порядку визначає всеукраїнську громадську

організацію фізкультурно-спортивної спрямованості ветеранів

фізичної культури і спорту, яка представляє Україну у відповідних

міжнародних організаціях, на Всесвітніх та Європейських спортивних

іграх ветеранів фізичної культури і спорту та в інших міжнародних

спортивних змаганнях, якщо інше не передбачено вимогами

відповідних міжнародних організацій та/або міжнародними договорами

України.

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту, місцеві державні адміністрації та органи місцевого

самоврядування сприяють діяльності громадських організацій

фізкультурно-спортивної спрямованості ветеранів фізичної культури

і спорту у здійсненні фізкультурно-оздоровчої та спортивної

діяльності ветеранів фізичної культури і спорту, проведенні

спортивних заходів, підготовці та участі ветеранів фізичної

культури і спорту у відповідних міжнародних спортивних змаганнях.

Стаття 23. Національний олімпійський комітет України

Національний олімпійський комітет України — громадська

організація фізкультурно-спортивної спрямованості, основним

завданням якої є забезпечення розвитку олімпійського руху в

Україні як складової частини міжнародного олімпійського руху.

Метою олімпійського руху є:

пропаганда та впровадження відповідних принципів та ідеалів;

сприяння розвитку фізичної культури і спорту;

зміцнення міжнародного спортивного співробітництва;

участь в Олімпійських іграх та інших міжнародних спортивних

заходах, що проводяться Міжнародним та Європейським олімпійськими

комітетами;

виконання інших завдань і заходів, передбачених статутом

Національного олімпійського комітету України, відповідно до

Олімпійської хартії.

Національний олімпійський комітет України діє на підставі

статуту, який відповідає Олімпійській хартії.

Національний олімпійський комітет України може мати свої

відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та

Севастополі.

Національний олімпійський комітет України відповідно до

Олімпійської хартії, зокрема:

представляє Україну на Олімпійських іграх, у Міжнародному

олімпійському комітеті, міжнародних олімпійських організаціях,

якщо інше не передбачено вимогами відповідних міжнародних

організацій та/або міжнародними договорами України;

здійснює заходи щодо забезпечення прав інтелектуальної

власності Міжнародного олімпійського комітету;

визнає спортивні федерації з олімпійських видів спорту.

Національний олімпійський комітет України відповідно до

Олімпійської хартії та згідно з наданими Міжнародним олімпійським

комітетом повноваженнями, зокрема:

співпрацює із суб’єктами сфери фізичної культури і спорту,

які забезпечують розвиток олімпійських видів спорту;

бере участь у наданні всеукраїнським спортивним федераціям з

олімпійських видів спорту статусу національної спортивної

федерації з відповідного виду спорту;

бере участь у підготовці та реалізації заходів, спрямованих

на забезпечення підготовки національних збірних команд України до

участі в Олімпійських та інших міжнародних спортивних заходах, що

проводяться Міжнародним та Європейським олімпійськими комітетами;

має свою національну олімпійську символіку, здійснює її

використання та забезпечує захист відповідно до закону.

Органи державної влади сприяють розвитку

матеріально-технічної бази Національного олімпійського комітету

України, надають Національному олімпійському комітету України

фінансову та організаційну допомогу щодо розвитку олімпійського

руху.

Органи місцевого самоврядування можуть підтримувати

діяльність місцевих осередків Національного олімпійського комітету

України та надавати їм фінансову та організаційну допомогу на

розвиток олімпійського руху в регіонах.

Стаття 24. Суб’єкти паралімпійського і дефлімпійського руху

в Україні

Суб’єктами паралімпійського і дефлімпійського руху в Україні

є національні спортивні федерації інвалідів або їх спілки, що є

членами Міжнародного паралімпійського комітету, Міжнародного

спортивного комітету глухих, які діють відповідно до Конституції

Міжнародного паралімпійського комітету, Конституції Міжнародного

спортивного комітету глухих.

Метою паралімпійського і дефлімпійського руху в Україні є

розвиток фізичної культури і спорту інвалідів, поліпшення

фізичного стану та суспільної інтеграції інвалідів, організація і

проведення заходів з фізичної культури і спорту інвалідів, участь

національних збірних команд України у Паралімпійських і

Дефлімпійських іграх, міжнародних спортивних змаганнях інвалідів.

Національні спортивні федерації інвалідів або їх спілки, які

є членами Міжнародного паралімпійського комітету, Міжнародного

спортивного комітету глухих, спрямовують свою діяльність на

розвиток паралімпійського і дефлімпійського руху в Україні,

підготовку та участь українських спортсменів у Паралімпійських,

Дефлімпійських іграх, інших міжнародних спортивних змаганнях

інвалідів. Держава підтримує розвиток паралімпійського і

дефлімпійського руху в Україні, діяльність національних спортивних

федерацій інвалідів або їх спілок.

Національні спортивні федерації інвалідів або їх спілки, які

є членами Міжнародного паралімпійського комітету, Міжнародного

спортивного комітету глухих, зокрема:

відповідно до Конституції Міжнародного паралімпійського

комітету, Конституції Міжнародного спортивного комітету глухих

представляють Україну в міжнародному паралімпійському русі,

міжнародному дефлімпійському русі, інших міжнародних спортивних

організаціях;

співпрацюють із суб’єктами сфери фізичної культури і спорту,

спільно з Українським центром з фізичної культури і спорту

інвалідів забезпечують підготовку та участь національних збірних

команд інвалідів у Паралімпійських і Дефлімпійських іграх,

міжнародних спортивних змаганнях інвалідів усіх рівнів, розвиток

фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності інвалідів, їх

фізкультурно-спортивної реабілітації;

Джерело тексту — zakon1.rada.gov.ua( Тeкcт взятo з сайта Верховної Ради — http://zakon1.rada.gov.ua )

здійснюють громадський контроль за діяльністю закладів

фізичної культури і спорту, заснованих органами державної влади,

органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого

самоврядування, у частині, що стосується спортивної роботи із

спортсменами-інвалідами та залучення осіб з інвалідністю до занять

фізичною культурою і спортом;

мають свою символіку, здійснюють її використання та

забезпечують її захист відповідно до закону;

сприяють розвитку матеріально-технічного забезпечення спорту

інвалідів в Україні.

Органи державної влади сприяють розвитку

матеріально-технічної бази національних спортивних федерацій

інвалідів або їх спілок, які є членами Міжнародного

паралімпійського комітету, Міжнародного спортивного комітету

глухих, можуть надавати їм фінансову та організаційну допомогу для

досягнення мети їхньої діяльності та на виконання статутних

завдань, пов’язаних з розвитком паралімпійського і дефлімпійського

руху в Україні.

Органи місцевого самоврядування можуть підтримувати

діяльність місцевих осередків національних спортивних федерацій

інвалідів та їх спілок, надавати їм фінансову та організаційну

підтримку на розвиток паралімпійського і дефлімпійського руху в

регіонах.

Стаття 25. Спортивний комітет України

Спортивний комітет України — громадська організація

фізкультурно-спортивної спрямованості, основним завданням якої є

забезпечення розвитку в Україні неолімпійського спорту.

Спортивний комітет України діє на підставі статуту.

Спортивний комітет України:

представляє Україну у відповідних міжнародних спортивних

організаціях, на Всесвітніх та Європейських іграх з неолімпійських

видів спорту, інших міжнародних спортивних змаганнях, якщо інше не

передбачено вимогами відповідних міжнародних організацій та/або

міжнародними договорами України;

може організовувати та проводити на території України

всеукраїнські та міжнародні заходи з неолімпійських видів спорту

спільно з відповідними спортивними федераціями;

бере участь у наданні всеукраїнським спортивним федераціям з

неолімпійських видів спорту статусу національної спортивної

федерації з відповідного неолімпійського виду спорту;

має свою символіку, здійснює її використання та забезпечує

захист відповідно до закону.

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту співпрацює із Спортивним комітетом України щодо розвитку

неолімпійських видів спорту на підставі договору, може надавати

йому фінансову підтримку з державного бюджету для здійснення

статутної діяльності, підготовки та участі національних збірних

команд у Всесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту, інших

міжнародних змаганнях.

Розділ III. ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Стаття 26. Фізична культура у сфері освіти

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування

сприяють розвитку фізичної культури в навчальних закладах. Фізична

культура у сфері освіти має на меті забезпечити розвиток фізичного

здоров’я учнів та студентів, комплексний підхід до формування

розумових і фізичних здібностей особистості, вдосконалення

фізичної та психологічної підготовки до активного життя,

професійної діяльності на принципах індивідуального підходу,

пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого використання

різноманітних засобів та форм фізичного виховання і масового

спорту, безперервності цього процесу протягом усього життя.

Фізична культура у сфері освіти базується на затверджених

відповідно до закону державних стандартах освіти, спрямованих на

забезпечення науково обґрунтованих норм рухової активності дітей

та молоді з урахуванням стану їхнього здоров’я, рівня фізичного та

психічного розвитку.

У дошкільних та інших навчальних закладах обов’язково

передбачаються посади фахівців з фізичної культури.

Фізична культура шляхом проведення обов’язкових занять у

дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих

навчальних закладах здійснюється відповідно до навчальних програм,

затверджених у встановленому порядку.

У загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних

закладах уроки з фізичної культури є обов’язковими і проводяться

не менше трьох разів на тиждень. Місцеві державні адміністрації та

органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення щодо

запровадження додаткових уроків з фізичної культури в

загальноосвітніх навчальних закладах за умови наявності коштів у

відповідних бюджетах.

У навчальних закладах, у тому числі підпорядкованих

центральному органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної

політики, заняття з фізкультурно-спортивної реабілітації учнів і

студентів з інвалідністю є обов’язковими, їх періодичність та

інтенсивність визначаються індивідуально, з урахуванням медичних

рекомендацій.

Загальноосвітні та професійно-технічні навчальні заклади з

урахуванням місцевих природних умов, інтересів учнів самостійно

визначають зміст, форми і засоби їх рухової активності, методи

проведення занять з фізичної культури та організовують позаурочну

фізкультурно-спортивну роботу за участю позашкільних навчальних

закладів, громадських організацій фізкультурно-спортивної

спрямованості.

Керівники навчальних закладів зобов’язані забезпечувати

створення сприятливих умов для належної рухової активності учнів

та студентів.

Стаття 27. Фізкультурно-оздоровча діяльність за місцем

проживання та відпочинку громадян

Забезпечення умов для фізкультурно-оздоровчої діяльності за

місцем проживання та відпочинку громадян покладається на місцеві

державні адміністрації та органи місцевого самоврядування і

здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів. З цією метою

місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування

можуть створювати центри фізичного здоров’я населення,

організовувати будівництво спортивних споруд та співпрацювати з

відповідними громадськими організаціями фізкультурно-спортивної

спрямованості та іншими закладами фізичної культури і спорту.

Власники санаторно-курортних закладів, закладів відпочинку та

об’єктів туристичної інфраструктури, зокрема туристичних баз,

створюють умови для здійснення фізкультурно-оздоровчої діяльності

та фізкультурно-спортивної реабілітації.

Стаття 28. Фізкультурно-оздоровча діяльність за місцем

роботи громадян

Власники підприємств, керівники установ та організацій

відповідно:

створюють працівникам належні умови для

фізкультурно-оздоровчої діяльності згідно з колективними

договорами;

надають у користування працівникам та членам їх сімей для

занять масовим спортом спортивні споруди, що перебувають на

балансі відповідних підприємств, установ та організацій,

забезпечують функціонування таких спортивних споруд, виділяють

кошти на придбання спортивного інвентарю та обладнання, оплату

праці відповідних фахівців сфери фізичної культури і спорту;

сприяють об’єднанню працівників у колективи фізичної культури

та/або спортивні клуби;

заохочують працівників, які займаються масовим спортом.

Порядок створення і використання матеріально-технічної бази

для забезпечення фізкультурно-оздоровчої діяльності за місцем

роботи громадян, порядок фінансування, забезпечення фахівцями

сфери фізичної культури і спорту для проведення занять із

працівниками підприємств, установ та організацій та членами їхніх

сімей визначаються цим Законом, іншими законодавчими актами та

колективними договорами.

Стаття 29. Фізкультурно-оздоровча діяльність серед сільського

населення

Виконавчі органи сільських, селищних рад, підприємства,

установи та організації агропромислової галузі, що розташовані в

сільській місцевості, сприяють:

створенню умов для залучення мешканців села, селища до

активних занять фізичною культурою і спортом, здорового способу

життя;

утворенню та діяльності у межах відповідних територій

колективів фізичної культури та спортивних клубів;

доступності мешканцям села, селища спортивних споруд

відповідних навчальних закладів для занять фізичною культурою;

функціонуванню та створенню дитячо-юнацьких спортивних шкіл у

кожному сільському районі, у тому числі відкриттю їх відділень

(філій) у селах та селищах;

фінансуванню фізичної культури і спорту.

Стаття 30. Фізична підготовка у Збройних Силах України

та інших військових формуваннях, утворених

відповідно до законів України, у правоохоронних

органах, рятувальних та інших спеціальних службах

Фізична підготовка військовослужбовців є складовою частиною

загальної системи навчання та виховання особового складу Збройних

Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до

законів України, і спрямована на забезпечення фізичної готовності

особового складу до професійної діяльності.

Форми, зміст і порядок організації фізичної підготовки та

спортивної діяльності військовослужбовців, працівників

правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб

визначаються на підставі цього Закону нормативно-правовими актами

відповідних органів державної влади.

Рівень фізичної підготовленості військовослужбовців,

працівників правоохоронних органів, рятувальних та інших

спеціальних служб у встановленому порядку враховується при

присвоєнні чергових військових і спеціальних звань, призначенні на

відповідні посади.

Для організації фізкультурно-оздоровчої і спортивної

діяльності у Збройних Силах України та інших військових

формуваннях, утворених відповідно до законів України, у

правоохоронних органах, рятувальних та інших спеціальних службах

відповідними центральними органами виконавчої влади можуть

створюватися заклади фізичної культури і спорту, зокрема спортивні

комітети, клуби, бази тощо.

Заклади фізичної культури і спорту, зазначені у частині

четвертій цієї статті, відповідно до закону можуть створювати у

встановленому порядку дитячо-юнацькі спортивні школи.

Спортивні споруди закладів фізичної культури і спорту,

зазначених у частині четвертій цієї статті, використовуються для

організації та проведення занять з фізичної підготовки

військовослужбовців і працівників Збройних Сил України та інших

військових формувань, утворених відповідно до законів України,

працівників правоохоронних органів, рятувальних та інших

спеціальних служб, підготовки відповідних спортсменів до участі у

відомчих, всеукраїнських та міжнародних змаганнях з олімпійських

та неолімпійських видів спорту.

Для здійснення управління фізичною підготовкою та спортивною

діяльністю у Збройних Силах України та інших військових

формуваннях, утворених відповідно до законів України, у

правоохоронних органах, рятувальних та інших спеціальних службах

можуть створюватися окремі структурні підрозділи.

Стаття 31. Фізкультурно-оздоровча діяльність і

фізкультурно-спортивна реабілітація інвалідів

Органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві державні

адміністрації та органи місцевого самоврядування для забезпечення

фізкультурно-оздоровчої діяльності для інвалідів і

фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів можуть створювати

заклади фізичної культури і спорту інвалідів, надавати їм

необхідне матеріально-технічне забезпечення, доступність

спортивних споруд для інвалідів.

Український центр з фізичної культури і спорту інвалідів,

регіональні центри з фізичної культури і спорту інвалідів, центри

з фізичної культури і спорту інвалідів, заклади фізичної культури

і спорту у співпраці з громадськими організаціями інвалідів

фізкультурно-спортивної спрямованості можуть здійснювати заходи з

фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної

реабілітації інвалідів.

Стаття 32. Фізкультурно-оздоровча діяльність у місцях

попереднього ув’язнення та в установах виконання

покарань

Громадянам, які перебувають у місцях попереднього ув’язнення

та в установах виконання покарань, гарантується можливість

займатися фізкультурно-оздоровчою діяльністю.

Адміністрація місць попереднього ув’язнення та установ

виконання покарань створює особам, які в них перебувають, умови

для занять фізичною культурою, зокрема особам, які не досягли

повноліття, — умови для фізичного виховання відповідно до вимог

щодо занять фізичною культурою, передбачених для загальноосвітніх

та професійно-технічних навчальних закладів.

Центральний орган виконавчої влади з питань виконання

покарань визначає порядок здійснення фізкультурно-оздоровчої

діяльності та нормативи забезпеченості місць попереднього

ув’язнення і установ виконання покарань фізкультурно-спортивним

інвентарем та обладнанням.

Розділ IV. СПОРТ

Стаття 33. Дитячий спорт

Дитячий спорт — напрям спорту, який забезпечує ознайомлення

дітей з видами спорту та виявлення їх здібностей до подальших

занять спортом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування

створюють організаційно-правові та інші умови для розвитку

дитячого спорту та забезпечення початкового навчання дітей видам

спорту шляхом об’єднання зусиль сім’ї, опікунів, піклувальників,

дитячо-юнацьких спортивних шкіл та загальноосвітніх навчальних

закладів з метою розвитку масового спорту та спорту вищих

досягнень.

Стаття 34. Дитячо-юнацький спорт

Дитячо-юнацький спорт — напрям спорту, який забезпечує з

залучення дітей для занять певним видом спорту із дитячого спорту

для здійснення їх спортивної спеціалізації та забезпечення умов

для переходу до резервного спорту.

Розвиток дитячо-юнацького спорту забезпечують суб’єкти сфери

фізичної культури і спорту, зокрема дитячо-юнацькі спортивні школи

та відповідні спортивні клуби.

Стаття 35. Резервний спорт

Резервний спорт — напрям спорту, який забезпечує у порядку,

встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері

фізичної культури і спорту, здійснення відбору обдарованих дітей

та молоді для занять певним видом спорту, створення умов для

максимального розвитку їхніх індивідуальних здібностей з метою

досягнення високих спортивних результатів, забезпечення умов для

переходу до спорту вищих досягнень та поповнення основного складу

національних збірних команд.

Розвиток резервного спорту забезпечують суб’єкти сфери

фізичної культури і спорту, зокрема спортивні клуби,

спеціалізовані навчальні заклади спортивного профілю, школи вищої

спортивної майстерності, штатні спортивні команди резервного

спорту Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та

Севастополя, центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і

науки, всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств,

спортивних федерацій (далі — штатні спортивні команди резервного

спорту) та інші суб’єкти сфери фізичної культури і спорту.

Порядок створення штатних спортивних команд резервного спорту

визначається Кабінетом Міністрів України.

Фінансування штатних спортивних команд резервного спорту

здійснюється відповідно до закону.

Стаття 36. Спорт вищих досягнень

Спорт вищих досягнень — напрям спорту, який забезпечує

залучення спортсменів з резервного спорту шляхом подальшої

спеціалізації та індивідуалізації їхнього навчально-тренувального

процесу з певного виду спорту для підготовки та участі у

спортивних змаганнях всеукраїнського та міжнародного рівнів.

Розвиток спорту вищих досягнень забезпечують національні

збірні команди та суб’єкти сфери фізичної культури і спорту,

зокрема центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної

майстерності, спортивні клуби, а також спортивні команди Збройних

Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до

законів України, правоохоронних органів, рятувальних та інших

спеціальних служб, а також суб’єкти сфери фізичної культури і

спорту, які здійснюють розвиток професійного спорту.

Стаття 37. Національні збірні команди

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту з урахуванням пропозицій національних спортивних

федерацій та фізкультурно-спортивних товариств комплектує на

конкурсній основі з числа найбільш підготовлених спортсменів

дитячо-юнацького, резервного спорту та спорту вищих досягнень, а

також фахівців сфери фізичної культури і спорту, зокрема тренерів,

національні збірні команди з визнаних в Україні олімпійських та

неолімпійських видів спорту для підготовки їх до участі в

міжнародних спортивних змаганнях.

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту з урахуванням пропозицій відповідних спортивних федерацій

інвалідів із національним статусом та Національного комітету

спорту інвалідів України комплектує на конкурсній основі з числа

найбільш підготовлених спортсменів дитячо-юнацького, резервного

спорту та спорту вищих досягнень, а також фахівців сфери фізичної

культури і спорту, зокрема тренерів, національні збірні команди з

визнаних в Україні видів спорту інвалідів для підготовки їх до

участі в міжнародних спортивних змаганнях.

Положення про національні збірні команди з видів спорту,

визнаних в Україні (далі — національні збірні команди),

затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері

фізичної культури і спорту з урахуванням пропозицій центрального

органу виконавчої влади з питань фінансів.

Склад національних збірних команд щорічно затверджується

центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і

спорту та включає основний склад та склади спортсменів різних

вікових груп з урахуванням вимог міжнародних спортивних федерацій.

До основного складу національних збірних команд включаються

спортсмени, які мають найвищі спортивні результати на

всеукраїнських та міжнародних змаганнях.

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту на конкурсній основі формує штатну команду національних

збірних команд України з олімпійських та неолімпійських видів

спорту, що включає спортсменів та фахівців сфери фізичної культури

і спорту, зокрема тренерів, а з видів спорту інвалідів -

Український центр з фізичної культури і спорту інвалідів.

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту укладає трудовий договір (контракт) із спортсменами та

фахівцями штатної команди національних збірних команд України з

олімпійських та неолімпійських видів спорту, а з видів спорту

інвалідів — Український центр з фізичної культури і спорту

інвалідів.

Для участі в окремих міжнародних спортивних змаганнях

центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури і

спорту комплектує окремі офіційні делегації національних збірних

команд України, до яких входять спортсмени, тренери та особи, що

забезпечують організаційне супроводження їх участі.

Спортсмени — члени штатної команди національних збірних

команд України беруть участь у міжнародних змаганнях або інших

спортивних змаганнях, не включених до Єдиного календарного плану

фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України,

за погодженням з центральним органом виконавчої влади

у сфері фізичної культури і спорту відповідно до умов

трудового договору (контракту).

Спортсменам — членам національних збірних команд України, які

проходять службу у Збройних Силах України, інших військових

формуваннях, утворених відповідно до законів України,

правоохоронних органах, відповідних центральних органах виконавчої

влади створюються необхідні умови для підвищення їх спортивної

майстерності, забезпечується можливість брати участь у

міжнародних, всеукраїнських та інших спортивних змаганнях.

Можливість виступу громадян України за національні збірні

інших держав та/або іноземців чи осіб без громадянства за

національну збірну команду України регулюється відповідно до вимог

міжнародних спортивних федерацій.

Спортсмен — член національних збірних команд України у разі

його дискваліфікації (відсторонення) від участі у спортивних

заходах, зокрема за порушення правил спортивних змагань та/або

положення (регламенту) про спортивні змагання, норм, визначених

міжнародними та всеукраїнськими спортивними федераціями, а також

за використання заборонених у спорті засобів (допінгу), одночасно

виключається центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної

культури і спорту з національної збірної команди та штатної

команди національних збірних команд України.

Функціонування штатної команди національних збірних команд

України, фінансування підготовки національних збірних команд та

участі у міжнародних спортивних змаганнях здійснюється за рахунок

коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених

законодавством.

Стаття 38. Професійний спорт

Професійний спорт — комерційний напрям діяльності у спорті,

пов’язаний з підготовкою та проведенням видовищних спортивних

заходів на високому організаційному рівні з метою отримання

прибутку.

Діяльність у професійному спорті спортсменів, тренерів та

інших фахівців, яка полягає у підготовці та участі у спортивних

змаганнях серед спортсменів-професіоналів і є основним джерелом їх

доходів, провадиться відповідно до цього Закону, Кодексу законів

про працю України ( 322-08 ) та інших нормативно-правових актів,

а також статутних та регламентних документів відповідних

суб’єктів сфери фізичної культури і спорту та міжнародних

спортивних організацій.

Спортсмен набуває статусу спортсмена-професіонала з моменту

укладення контракту з відповідними суб’єктами сфери фізичної

культури і спорту про участь у змаганнях серед

спортсменів-професіоналів.

Стаття 39. Визнання видів спорту в Україні

В Україні не можуть визнаватися види спорту, які пов’язані з

небезпекою чи надмірним ризиком для життя і здоров’я людей або

мають антигуманний зміст.

Порядок визнання видів спорту в Україні, включення їх до

відповідного реєстру та порядок ведення цього реєстру визначаються

центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і

спорту.

Види спорту, визнані в Україні, мають переваги, зокрема,

щодо:

одержання державної підтримки для розвитку відповідного виду

спорту;

відкриття в установленому порядку відділень з відповідного

виду спорту в дитячо-юнацьких спортивних школах, спеціалізованих

навчальних закладах спортивного профілю, школах вищої спортивної

підготовки, центрах олімпійської підготовки, центрах студентського

спорту вищих навчальних закладів;

проведення офіційних спортивних змагань з відповідного виду

спорту;

присвоєння в установленому порядку спортивних звань та

розрядів, суддівських кваліфікаційних категорій з відповідного

виду спорту.

Стаття 40. Правила спортивних змагань з видів спорту,

визнаних в Україні

Правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні

(далі — правила спортивних змагань), включають вимоги до учасників

змагань, відповідних спортивних споруд, спеціального обладнання та

інвентарю, умови та порядок визначення результатів та переможців

змагань. Вони розробляються всеукраїнською спортивною федерацією з

виду спорту з урахуванням правил спортивних змагань відповідної

міжнародної спортивної федерації.

Правила спортивних змагань затверджуються центральним органом

виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту з урахуванням

пропозицій відповідних всеукраїнських спортивних федерацій.

Офіційні спортивні змагання з видів спорту проводяться за

правилами спортивних змагань, затвердженими відповідно до вимог

цієї статті.

Стаття 41. Спортивне суддівство

Суддівство спортивних змагань здійснюється спортивними

суддями — фізичними особами, які пройшли спеціальну підготовку і

отримали відповідну кваліфікаційну категорію та уповноважені

забезпечувати дотримання правил спортивних змагань, положень

(регламентів) про змагання, а також забезпечувати достовірність

зафіксованих результатів.

В Україні встановлені такі кваліфікаційні категорії

спортивних суддів:

спортивний суддя Національної категорії;

спортивний суддя першої категорії;

спортивний суддя другої категорії;

юний спортивний суддя.

Кваліфікаційні категорії спортивним суддям присвоюються

спортивними федераціями в порядку, затвердженому центральним

органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.

Стаття 42. Єдина спортивна класифікація України.

Спортивні звання та спортивні розряди

Єдина спортивна класифікація України визначає порядок, умови

та вимоги, необхідні для присвоєння спортсменам і тренерам

спортивних звань та спортивних розрядів з видів спорту, визнаних в

Україні. Єдина спортивна класифікація України затверджується

центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і

спорту відповідно до затвердженого ним Положення про Єдину

спортивну класифікацію України ( z0518-06 ) з урахуванням

пропозицій всеукраїнських спортивних федерацій.

В Україні присвоюються такі спортивні звання:

заслужений тренер України;

заслужений майстер спорту України;

майстер спорту України міжнародного класу;

гросмейстер України;

майстер спорту України.

Спортсменам, які виконали кваліфікаційні вимоги, передбачені

Єдиною спортивною класифікацією України ( z0518-06 ),

центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту видає посвідчення про присвоєння відповідного спортивного

звання.

Спортсмени, яким присвоєні спортивні звання, є спортсменами

вищої категорії.

В Україні присвоюються такі спортивні розряди:

кандидат у майстри спорту України;

перший розряд;

другий розряд;

третій розряд;

перший юнацький розряд;

другий юнацький розряд;

третій юнацький розряд.

Спортсменам, які виконали спортивні розряди, передбачені

Єдиною спортивною класифікацією України, видається посвідчення про

присвоєння відповідного спортивного розряду в порядку, визначеному

центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і

спорту.

Стаття 43. Гарантії підвищення спортивної майстерності

Спортсменам, які беруть участь у всеукраїнських та

міжнародних змаганнях, надається за місцем роботи відпустка для

підготовки та участі в цих змаганнях у порядку, визначеному

Кабінетом Міністрів України.

Спортсмени вищої категорії підлягають обов’язковому

страхуванню в порядку ( 378-95-п ), визначеному Кабінетом

Міністрів України.

Для видатних, молодих та перспективних спортсменів, їх

тренерів держава може встановлювати відповідні стипендії.

Спортсменам, які посіли призові місця на офіційних міжнародних

змаганнях, та їх тренерам встановлюються грошові винагороди у

порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Спортсменам, які посіли призові місця на Олімпійських іграх,

Всесвітніх та Європейських іграх з неолімпійських видів спорту,

Паралімпійських і Дефлімпійських іграх, Глобальних іграх

спортсменів з порушенням інтелекту, чемпіонатах світу або Європи,

та їх тренерам можуть надаватися соціально-побутові та інші

заохочення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 44. Спортивні відзнаки і нагороди, спортивна символіка

До спортивних відзнак належать нагрудні значки, що свідчать

про рівень спортивної і суддівської кваліфікації, а також

спортивні медалі, якими відзначаються спортсмени, їх тренери та

інші фахівці у сфері фізичної культури і спорту.

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту затверджує зразки нагрудних значків, що свідчать про

рівень спортивної і суддівської кваліфікації, а також встановлює

перелік спортивних нагород для переможців і рекордсменів

всеукраїнських спортивних змагань.

За видатні спортивні досягнення і значний вклад у розвиток

фізичної культури і спорту спортсмени, їх тренери та інші фахівці

у сфері фізичної культури і спорту можуть бути відзначені

державними нагородами.

Порядок використання спортивної символіки (емблем та інших

позначень закладів фізичної культури і спорту, позначень

міжнародних та інших спортивних змагань) здійснюється відповідно

до закону.

Розділ V. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ, КАДРОВЕ, ФІНАНСОВЕ

ТА ІНШЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ

ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Стаття 45. Організаційне забезпечення фізкультурно-оздоровчих

та спортивних заходів

Організація підготовки та проведення фізкультурно-оздоровчого

заходу або спортивного змагання здійснюється відповідно до

положення (регламенту) про такий фізкультурно-оздоровчий захід або

таке спортивне змагання, що затверджується відповідно

організаторами фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів.

Статус та назву чемпіонату і Кубка можуть мати лише офіційні

спортивні змагання.

Офіційні фізкультурно-оздоровчі та спортивні заходи -

спортивні заходи, включені до Єдиного календарного плану

фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України,

календарних планів фізкультурно-оздоровчих і спортивних

заходів Автономної Республіки Крим, областей, міст

Києва та Севастополя, календарних планів фізкультурно-оздоровчих

і спортивних заходів районів, міст, селищ та сіл (далі -

календарні плани).

Порядок складання календарних планів, а також вимоги до

змісту положення (регламенту) про офіційні фізкультурно-оздоровчі

заходи або спортивні змагання затверджуються центральним органом

виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.

Міжнародні спортивні змагання проводяться організаторами

спортивних заходів на території України за рішенням центрального

органу виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту з

урахуванням пропозицій відповідної спортивної федерації із

статусом національної спортивної федерації, відповідних місцевих

державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, на

території яких планується проведення цих змагань. Ці міжнародні

спортивні змагання включаються центральним органом виконавчої

влади у сфері фізичної культури і спорту до Єдиного календарного

плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України.

Спортивні змагання не визнаються та не можуть визначатися як

міжнародні, у тому числі в рекламі та інформаційних повідомленнях,

без включення їх до Єдиного календарного плану

фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України.

Організатори фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів

мають право на використання назви таких заходів та їх символіки

відповідно до закону. Реклама в місцях проведення

фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів здійснюється

організаторами цих заходів відповідно до закону.

Організатори спортивних заходів можуть визначати виробників,

товари яких (спортивний одяг, взуття, спортивне обладнання та

інвентар) обов’язково використовуються суб’єктами фізичної

культури і спорту під час проведення відповідних заходів.

Право на висвітлення фізкультурно-оздоровчих або спортивних

заходів шляхом трансляції зображення та/або звуку заходу

будь-якими засобами та/або за допомогою будь-яких технологій, а

також шляхом здійснення запису зазначеної трансляції та/або

фотографування заходу належить організаторам

фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів відповідно до

закону.

Вирішення спорів, що виникають між суб’єктами у сфері

фізичної культури і спорту, здійснюється відповідно до закону

постійно діючим спортивним третейським судом.

Стаття 46. Інформаційне забезпечення у сфері фізичної

культури і спорту

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування

сприяють пропагуванню розвитку фізичної культури і спорту з метою

зміцнення здоров’я, формування здорового способу життя, фізичного

загартування та духовного зростання людини.

Засоби масової інформації, зокрема державні, здійснюють

популяризацію оздоровчого значення фізичної культури, напрямів

спорту, досягнень спортсменів України на міжнародних спортивних

змаганнях тощо.

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту відповідно до закону забезпечує збирання адміністративних

даних і проведення статистичних спостережень з метою одержання

інформації про сферу фізичної культури і спорту.

До головних завдань статистичних спостережень у сфері

фізичної культури і спорту належать:

збирання, розроблення, узагальнення та всебічний аналіз

статистичної інформації щодо подій у сфері фізичної культури і

спорту;

розроблення і впровадження статистичної методології, що

базується на результатах наукових досліджень, міжнародних

стандартах та рекомендаціях;

забезпечення достовірності, об’єктивності, оперативності,

стабільності та цілісності статистичної інформації;

забезпечення доступності, гласності та відкритості зведених

статистичних даних у межах законодавства.

Порядок подання та перелік показників статистичних

спостережень у сфері фізичної культури і спорту встановлюються

центральним органом виконавчої влади в галузі статистики з

урахуванням пропозицій центрального органу виконавчої влади у

сфері фізичної культури і спорту.

Стаття 47. Фінансове забезпечення сфери фізичної культури

і спорту

Фінансування розвитку фізичної культури і спорту здійснюється

відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів за

рахунок коштів відповідно державного та місцевого бюджетів, а

також інших джерел, не заборонених законодавством.

Для розвитку фізичної культури і спорту використовуються

позабюджетні кошти, зокрема від:

Фонду соціального страхування з тимчасової втрати

працездатності;

підприємств, установ та організацій, об’єднань громадян,

окремих осіб;

фінансово-господарської діяльності закладів фізичної культури

і спорту;

користування правами інтелектуальної власності закладами

фізичної культури і спорту, організаторами фізкультурно-оздоровчих

та спортивних заходів;

проведення державної спортивної лотереї;

інвестиційної діяльності у сфері фізичної культури і спорту.

На розвиток фізичної культури і спорту підприємства, установи

та організації спрямовують кошти у порядку, визначеному

законодавством.

Заклади фізичної культури і спорту звільняються від сплати

земельного податку відповідно до закону.

Держава може надавати податкові пільги для юридичних та

фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), що здійснюють

благодійну діяльність у сфері фізичної культури і спорту в

порядку, визначеному законодавством.

У сільській місцевості витрати на утримання закладів фізичної

культури і спорту, в тому числі дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а

також на проведення фізкультурно-спортивних заходів здійснюються

відповідно до закону.

Держава сприяє діяльності суб’єктів господарювання, що

здійснюють інвестиційну діяльність у сфері фізичної культури і

спорту в Україні.

Стаття 48. Матеріально-технічне забезпечення сфери фізичної

культури і спорту

Матеріально-технічне забезпечення сфери фізичної культури і

спорту здійснюється шляхом будівництва та використання спортивних

споруд, створення, придбання та використання

фізкультурно-спортивного спорядження та обладнання, іншого майна,

призначеного для занять фізичною культурою і спортом. Центральний

орган виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту визначає

нормативи матеріально-технічного забезпечення сфери фізичної

культури і спорту в Україні.

Вимоги до спортивних споруд щодо будівельних норм і правил,

санітарних норм, інших норм у сфері охорони здоров’я та дотримання

безпеки їх відвідувачів встановлюються відповідно до закону.

Земельні ділянки, на яких розташовані спортивні споруди,

належать до земель рекреаційного призначення.

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту, відповідні структурні підрозділи місцевих державних

адміністрацій та органів місцевого самоврядування в межах

повноважень здійснюють контроль за ефективністю використання

спортивних споруд.

Закладам фізичної культури і спорту, які мають у власності

або користуванні спортивні споруди, місцеві державні адміністрації

та органи місцевого самоврядування можуть надавати відповідно до

закону пільги з оплати за користування комунальними послугами та

спожиту електроенергію, а також надавати фінансову підтримку з

відповідних бюджетів.

Приватизація спортивних споруд здійснюється відповідно до

закону. Зміна цільового призначення приватизованих спортивних

споруд не допускається.

Бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської

підготовки — заклади фізичної культури і спорту, які мають у

власності або користуванні спортивні споруди і призначені

забезпечувати умови для проживання, харчування, проведення

навчально-тренувальних зборів спортсменів національних збірних

команд та обладнані спортивним спорядженням, інвентарем для

підготовки спортсменів до всеукраїнських та міжнародних змагань,

Олімпійських, Паралімпійських та Дефлімпійських ігор, Глобальних

ігор спортсменів з порушенням інтелекту.

Бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської

підготовки включаються до переліку, який затверджується Кабінетом

Міністрів України, у визначеному ним порядку.

Будівництво, реконструкція та утримання спортивних споруд у

сільській місцевості здійснюються відповідно до закону.

Заклади фізичної культури і спорту, які мають у власності або

в користуванні спортивні споруди, повинні мати, зокрема:

сертифікат відповідності спортивної споруди, виданий

відповідно до закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів

України;

журнал обліку використання спортивної споруди, порядок

ведення якого визначається центральним органом виконавчої влади у

сфері фізичної культури і спорту.

Не допускається:

проектування, будівництво нових і реконструкція діючих

дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих

навчальних закладів без передбачених нормативами вимог до

спортивних споруд та функціональних приміщень;

обмеження доступу інвалідів до спортивних споруд.

Існуюча мережа державних і комунальних закладів фізичної

культури і спорту не може бути скорочена.

Фізкультурно-спортивне спорядження та обладнання — спортивна

форма (спеціальний одяг та взуття), спортивні снаряди (апарати),

інвентар і апаратура для обладнання спортивних споруд та

обслуговування спортивних заходів виготовляються з дотриманням

стандартів (правил, норм), затверджених відповідно до закону.

Правила реєстрації, обліку, експлуатації і нагляду за

використанням та технічним станом плавальних засобів, що є

спортивними суднами, спортивних автомобілів, спортивних

мотоциклів, спортивних літальних апаратів визначаються Кабінетом

Міністрів України.

Суб’єктам підприємницької діяльності, які здійснюють

виробництво фізкультурно-спортивного спорядження та обладнання,

може надаватися пільговий режим кредитування і оподаткування

відповідно до закону.

Організатори фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів,

власники спортивних споруд, фізкультурно-спортивного спорядження

та обладнання зобов’язані забезпечувати безпечні умови життя і

здоров’я відвідувачів та користувачів спортивних споруд,

користувачів фізкультурно-спортивного спорядження та обладнання, а

також не завдавати шкоди довкіллю та здійснювати відповідні заходи

з охорони та безпеки згідно з правилами, встановленими Кабінетом

Міністрів України відповідно до закону.

Стаття 49. Кадрове забезпечення сфери фізичної культури

і спорту

Держава забезпечує підготовку, перепідготовку та підвищення

кваліфікації кадрів у сфері фізичної культури і спорту.

Право проводити фізкультурно-оздоровчу та спортивну

діяльність, фізкультурно-спортивну реабілітацію надається

фахівцям, які мають спеціальну освіту та відповідний

освітньо-кваліфікаційний рівень. Тренери та спортивні судді

проходять обов’язкову атестацію в порядку, визначеному центральним

органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.

Атестація тренерів та спортивних суддів, фахівців з

фізкультурно-спортивної реабілітації, які беруть участь у

фізкультурно-оздоровчих, фізкультурно-реабілітаційних та

спортивних заходах для інвалідів, проводиться Українським центром

з фізичної культури і спорту інвалідів, у порядку, визначеному

центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і

спорту.

Тренерам та іншим фахівцям у сфері фізичної культури і спорту

держава забезпечує:

створення належних умов для праці, відпочинку, медичного

обслуговування;

підвищення кваліфікації один раз на п’ять років;

правовий та соціальний захист;

компенсації, встановлені законодавством про працю;

призначення і виплату пенсій відповідно до закону;

встановлення надбавок за спортивні звання в порядку,

визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту бере участь у ліцензуванні та акредитації вищих

навчальних закладів, у яких здійснюється підготовка фахівців сфери

фізичної культури і спорту, в порядку, визначеному Кабінетом

Міністрів України.

Держава сприяє розвитку волонтерського руху у сфері фізичної

культури і спорту, де на добровільних засадах надається допомога

щодо організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності,

пропагування здорового способу життя, надання консультаційної

допомоги.

Волонтери у сфері фізичної культури і спорту проходять

відповідну підготовку та атестацію в порядку, визначеному

центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і

спорту.

Волонтери у сфері фізичної культури і спорту можуть

забезпечуватися фізкультурно-спортивним обладнанням та

спорядженням відповідними закладами фізичної культури і спорту та

організаторами фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів.

Стаття 50. Наукове забезпечення у сфері фізичної культури

і спорту

Наукове забезпечення у сфері фізичної культури і спорту

здійснюється для проведення наукових досліджень, впровадження їх

результатів у практику роботи закладів фізичної культури і спорту,

підготовки наукових кадрів та науково-педагогічних працівників.

Наукову і науково-методичну діяльність у сфері фізичної

культури і спорту здійснюють наукові установи, вищі навчальні

заклади III-IV рівнів акредитації у порядку, встановленому

законодавством.

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту затверджує п’ятирічні зведені плани науково-дослідної

роботи у сфері фізичної культури і спорту, аналізує їх виконання.

Фінансування заходів, визначених цими планами, здійснюється на

конкурсних засадах відповідно до закону.

Стаття 51. Медичне забезпечення сфери фізичної культури

і спорту (спортивна медицина)

Спортивна медицина є складовою системи охорони здоров’я у

сфері фізичної культури і спорту та визначає стан здоров’я,

фізичний розвиток та функціональний стан організму осіб, які

займаються фізичною культурою і спортом, у тому числі шляхом

визначення придатності (здійснення допуску) осіб до занять

фізичною культурою і спортом, здійснення профілактики,

діагностики, лікування захворювань та ушкоджень, пов’язаних із

заняттям фізичною культурою і спортом.

Служба спортивної медицини створюється та функціонує у

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Фінансування

служби спортивної медицини здійснюється відповідно до закону.

Систематичному диспансерному огляду службою спортивної

медицини підлягають особи, які займаються фізичною культурою, та

спортсмени дитячо-юнацького, резервного спорту та спорту вищих

досягнень, ветерани спорту.

Допуск осіб до занять фізичною культурою і спортом здійснює

лікар із спортивної медицини.

Заняття фізичною культурою і спортом здійснюються з

додержанням медичних норм, встановлених центральним органом

виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Стаття 52. Антидопінгова діяльність у сфері фізичної культури

і спорту

Антидопінгова діяльність у сфері фізичної культури і спорту

здійснюється відповідно до закону та міжнародних договорів

України.

Розділ VI. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

У СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Стаття 53. Міжнародне співробітництво у сфері фізичної

культури і спорту

Міжнародне співробітництво у сфері фізичної культури і спорту

здійснюється відповідно до законів України та міжнародних

договорів України.

Держава сприяє міжнародному співробітництву у сфері фізичної

культури і спорту, зокрема шляхом укладення відповідних

міжнародних договорів України.

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури

і спорту представляє інтереси України у сфері фізичної культури і

спорту у відносинах з іншими державами та міжнародними

організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, укладає в

установленому порядку міжнародні договори у сфері фізичної

культури і спорту.

Розділ VII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

У СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Стаття 54. Відповідальність за порушення законодавства

у сфері фізичної культури і спорту

( Отримано з офіційного джерела — http://zakon1.rada.gov.ua )Отримано з офіційного джерела — zakon1.rada.gov.ua

Особи, винні у порушенні законодавства у сфері фізичної

культури і спорту, несуть цивільно-правову, дисциплінарну,

адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до

закону».

2. Кодекс законів про працю України ( 322-08 ) (Відомості

Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375) доповнити

статтею 77-1 такого змісту:

«Стаття 77-1. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях

Відпустка для підготовки та участі в змаганнях надається

працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних

спортивних змаганнях.

Тривалість, порядок, умови надання та оплати відпусток для

підготовки та участі в змаганнях встановлюються Кабінетом

Міністрів України».

3. У Законі України «Про відпустки» ( 504/96-ВР ) (Відомості

Верховної Ради України, 1997 р., N 2, ст. 4; 2000 р., N 51-52,

ст. 449; 2003 р., N 15, ст. 110; 2004 р., N 6, ст. 38, N 7,

ст. 55; 2005 р., N 2, ст. 36, N 9, ст. 178, N 26, ст. 353;

2009 р., N 7, ст. 70, N 38, ст. 535, N 39, ст. 55):

1) частину першу статті 4 доповнити пунктом 3-1 такого

змісту:

«3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття

16-1 цього Закону)»;

2) у розділі III:

назву доповнити реченням такого змісту: «Відпустка для

підготовки та участі в змаганнях»;

доповнити статтею 16-1 такого змісту:

«Стаття 16-1. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях

Відпустка для підготовки та участі в змаганнях надається

працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних

спортивних змаганнях.

Тривалість, порядок, умови надання та оплати відпусток для

підготовки та участі в змаганнях встановлюються Кабінетом

Міністрів України»;

3) частину другу статті 21 після слів «творчої відпустки»

доповнити словами «відпустки для підготовки та участі в

змаганнях».

4. Пункт 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування

прибутку підприємств» ( 334/94-ВР ) (Відомості Верховної Ради

України, 1997 р., N 27, ст. 181 із наступними змінами) доповнити

підпунктом 5.2.19 такого змісту:

«5.2.19. Сума коштів, перерахованих організатору

фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів з метою підготовки

і проведення фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів, а

також суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, але не більше

трьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного

періоду».

II. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім

статті 14 Закону України «Про фізичну культуру і спорт»

( 3808-12 ), у редакції цього Закону, яка набирає чинності з 1

січня 2012 року.

2. Кабінету Міністрів України в шестимісячний строк з дня

набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим

Законом;

забезпечити перегляд і скасування центральними органами

виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому

Закону.

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 17 листопада 2009 року

N 1724-VI




УВАГА! ФОТОКОНКУРС! #DolikeOlympiansLive!

cover day 2015 06 03Національний олімпійський комітет України запрошує всіх учасників Всеукраїнського проекту серед дітей та молоді «Do like Olympians!» взяти участь у конкурсі.

Він триватиме у групах НОК України/Олімпійська команда у соціальних мережах з 1 листопада до 1 грудня 2016 року (детальні умови конкурсу за посиланням http://noc-ukr.org/about/projects/olimpiyska-zaryadka-/fotokonkurs-polozhennya/

Аматори, професійні фотографи, організатори та учасники «Do like Olympians!» без обмеження за віком, залишайте свої фото (не більше 3 від кожного учасника) на сторінках НОК України/Олімпійська команда в соціальних мережах http://vk.com/olympicuahttps://www.facebook.com/olympicua з хештегом #DolikeOlympiansLive, з яких журі вибере найкращі у номінаціях:

- Vivid Emotion – живі емоції

- Cool Movement – крутий момент

- Best of Participants – краще фото учасника

Голосування в номінації глядацьких симпатій здійснюватиметься шляхом підрахунку позитивних схвальних оцінок користувачів.

Переможці отримають подарунки від НОК України та генерального партнера Всеукраїнського освітньо-спортивного проекту «Do like Olympians!» компанії «Кока-кола».

Бажаємо успіху!

Подробнее
Все новости »

В Днепре прошел Олимпийский урок при участии футболиста «Днепра», участников Олимпийских и Паралимпийских игр (ВИДЕО)

паралимпийцы

25 сентября в Днепре Областное отделение НОК Украины провело «Инвитро Олимпийский Урок». На Олимпийском уроке были представлены различные виды спорта, ...

Подробнее

В Никополе появились улицы Емца и Жиздика

Емец и жиздик

В этом году исполняется 55 лет с момента, когда легендарные тренеры Владимир Емец и Геннадий Жиздик создали свой не менее ...

Подробнее

В Україні стартувала дитяча Олімпіада

лелеченя1

Змагання проводять під Києвом в оновленому міжнародному дитячому центрі "Артек" у Пуща-Водиці. Тут усе як на церемонії відкриття олімпіади – підняття ...

Подробнее

«Инвитро Олимпийский Урок-2016″ в Днепре: на площадке возле театр Оперы и балета будет интересно!

Показательные

На второй  локации, где будет проходить "Инвитро Олимпийский Урок-2016" в Днепре - на площадке возле театр Оперы и балета будет не менее ...

Подробнее

На «Инвитро Олимпийском Уроке-2016″ в Днепре можно сыграть в гандбол с профессионалами из ГК УДХТУ

Гандбол

25 сентября в рамках проведения "Инвитро Олимпийском Уроке-2016" в Днепре все желающие могут получить мастер-класс и сыграть в гандбол с профессионалами ...

Подробнее